Всеукраїнські робітничі з’їзди – з’їзди виборних представників робітників у 1917–1918 роках.

І Всеукраїнський робітничий з’їзд відбувся 24–27 (11–14) липня 1917 року у Києві у Другому міському театрі в Міському саду (вул. Олександрівська, 12). Ініціатором скликання з’їзду стала українська фракція Київської ради робітничих депутатів. Норма представництва: один делегат від однієї робітничої організації, якщо організація велика – один делегат на кожні 100 членів.

На з’їзд прибуло близько 300 делегатів. До президії форуму обрано Володимира Винниченка, Миколу Порша, Дмитра Антоновича, Сергія Веселовського, Ксенофона Паламарчука, Михайла Єреміїва, Петренка, Теренюка, Корнія Соколана і Петра Коробчанського. Писарями форуму були Микола Чудінов, Ілля Вирва, В. Фідровський, Михайло Ковенко, К. Сіренко, Василь Жидачівський, Борисенко.

На з’їзді зачитано доповіді «Сучасний момент в українському житті й українське робітництво» (Володимир Винниченко), «Установчі збори та українське робітництво» (Дмитро Антонович), «Автономія і федерація» (Михайло Ткаченко), «З аграрного питання» (Борис Мартос), «Про робітничу політику» (Валентин Садовський). У ході з’їзду додатково включили «Доповідь з продовольчого питання» (Сергій Веселовський) та виступ генерального секретаря у справах освіти Івана Стешенка.

Учасникам з’їзду 12 (25) липня зачитано ІІ Універсал. Після ухвалення ряду резолюцій з’їзд розділився на робочі секції та комісії, що працювали одночасно. Секції складалися за принципом рівного представництва кожної з партійних фракцій. Група безпартійних на чолі з Р. Іщуком, незгодні з цим принципом, покинули з’їзд, повернувшись наступного дня. 14 (27) липня учасники з’їзду обрали Всеукраїнську раду робітничих депутатів, що у повному складі увійшла до Української Центральної Ради (УЦР).

Після проголошення Української Народної Республіки та на протидію підготовці більшовиками Всеукраїнського з’їзду рад київська організація УСДРП запропонувала перетворити Всеукраїнську раду робітничих депутатів із національної у загальнокраєву, а для цього скликати Всеукраїнський територіальний робітничий з’їзд. Ініціатива була підтримана виконавчим комітетом Всеукраїнської ради робітничих депутатів. Його скликання призначено на 25 січня (7 лютого) 1918 року. До оргкомітету увійшли Анатолій Пісоцький, Трохим Гайдар, Антін Драгомирецький, Кость Паламарчук та Василь Довженко. Через більшовицький наступ та дезорганізацію транспортного сполучення провести його не вдалося.

З відновленням влади УНР на усій території України Всеукраїнська рада робітничих депутатів повернулась до ідеї проведення територіального робітничого з’їзду. Організатори запланували його проведення на 12 травня 1918 року. Наприкінці квітня 1918 відбувся державний  переворот. Гетьманський уряд, за повідомленням нового міністра праці Юлія Вагнера, заборонив проведення з’їзду. Частина його делегатів не була повідомлена про заборону. Правоохоронці вжили заходів аби не допустити приїзду делегатів – їх затримували на вокзалах і у потягах у Києві, Катеринославі, Харкові. Поза тим, 13 травня 1918 року зібралось близько 200 учасників форуму. Обрано його президію з 8 осіб. Головою обрано Зиновія Висоцького. Ухвалено резолюцію про поточний момент та вирішено створити Центральну організаційну комісію для координації робітничого руху, скликання легального всеукраїнського робітничого територіального з’їзду та Всеукраїнської ради робітничих депутатів.

Гриценко А. Всеукраїнський робітничий з’їзд 1917 // Енциклопедія історії України. Т. 1: А-В. Київ: Наукова думка, 2003.
Хміль I. Всеукраїнський робітничий з’їзд 1918 // Енциклопедія історії України. Т. 1: А-В. Київ: Наукова думка, 2003.
Чудінов М. Перший Всеукраїнський робітничий з’їзд // Робітнича газета. 1917. № 84. 13 липня; № 85. 14 липня.
Всеукраїнський робітничий з’їзд // Робітнича газета. 1917. № 84. 13 липня; № 87. 18 липня.
Довженко В. Два з’їзди // Робітнича газета. 1917. № 88. 19 липня.
Робітничий з’їзд України // Робітнича газета. 1917. № 215. 24 грудня.
Степовий З. Всеукраїнський територіальний робітничий з’їзд // Робітнича газета. 1918. № 272. 17 травня; № 273. 18 травня; № 274. 19 травня; № 275. 21 травня.

Віталій Скальський