Другий Універсал Української Центральної Ради – документ, оприлюднений Володимиром Винниченком 3 (16) липня 1917 р. на відкритому засіданні Української Центральної Ради (УЦР). Універсал зафіксував результати переговорів УЦР з міністрами Тимчасового уряду Олександром Керенським, Михайлом Терещенком, Іраклієм Церетелі та Миколою Некрасовим 28–30 червня (11–13 липня) 1917 р. та досягнуті домовленості. Тимчасовий уряд постановою від 3 (16) липня 1917 р. визнав УЦР та її виконавчий орган Генеральний Секретаріат крайовим органом управління в України, надавши певного правового статусу проголошеній І Універсалом УЦР (10 (23) червня 1917 р.) автономії України.
ІІ Універсалом УЦР сповіщала «громадян землі української», що в результаті досягнутого компромісу вона переходить від конфронтації з Тимчасовим урядом до співробітництва, стоїть на позиції не відокремлення від Росії й виступає проти намірів явочного запровадження автономії України до скликання Всеросійських Установчих зборів.
У документі оголошувалося про ініціативу доповнити склад УЦР представниками національних меншостей, що мало перетворити останню на крайовий орган «революційної демократії України, який буде представляти інтереси всієї людності нашого краю». Повідомлялося про план утворення оновленим складом УЦР нового Генерального Секретаріату, що буде затверджений Тимчасовим урядом й стане «носителем найвищої краєвої влади Тимчасового уряду на Україні». Заявлялося про підготовку проекту автономного устрою України для внесення його на затвердження майбутніми Всеукраїнськими Установчими зборами. Повідомлялося про призначення представників УЦР при військовому міністрові, Генеральному штабі та Верховному головнокомандувачі для участі в комплектації українських військових частин у російський армії.
Універсал закінчувався словами: «Оповіщаючи про це громадян України, ми твердо віримо, що українська демократія, яка передала нам свою волю, разом з революційною демократією всієї Росії та її революційним правительством прикладе всі свої сили, щоб довести всю державу, і зокрема Україну, до повного торжества революції».
Українська Центральна Рада. Документи і матеріали: у 2-х т. Т. 1 / Відповід. ред. В. А. Смолій. Київ: Наукова думка, 1996. С. 164–168.
Грушевський М. Українська Центральна Рада та її Універсали. Перший й другий. Київ, 1917.
Верстюк В. Ф. Українська Центральна Рада. Київ, 1997.
Нариси історії Української революції 1917–1921 років: у 2-х кн. Кн. 1. Київ: Наукова думка, 2011.
Олександра Кудлай