Закон про вибори до Установчих зборів Української Народної Республіки – нормативно-правовий акт, затверджений Українською Центральною Радою (УЦР) 11 (24) та 16 (29) листопада 1917 р.

Документ складається з двох розділів. У першому оголошувалося про вибори до Українських Установчих зборів на основі загального, рівного, таємного голосування за принципом пропорційного представництва. Для проведення виборів створювалося 10 виборчих округ: Волинська, Катеринославська, Київська, Полтавська, Подільська, Харківська (з прилученням Грайворонського повіту Курської губернії), Херсонська, Чернігівська (з прилученням Путивльського повіту Курської губернії), Острогозька (Острогозький, Валуйський, Бірючанський, Богучанський повіти Воронізької губернії та Новооскільський повіт Курської губернії), Таврійська (Бердянський, Дніпровський, Мелітопольський повіти Таврійської губернії). Встановлювалося право суміжних з округами територій на основі рішень повітових народних (земських) зібрань подання заявок до Головної комісії по виборах до Українських Установчих зборів на участь у виборах. Для проведення голосування округи поділялися на виборчі дільниці.

Виборчим правом наділялися всі громадяни Російської Республіки віком від 20 років, за винятком осіб, позбавлених такого права через вади медичного характеру законним шляхом; засуджені у судовому порядку (з переліком злочинів й статей карного права). Окремо визначено виборче право військовослужбовців.

Проведення виборів доручалося Головній, окружним, повітовим, міським, дільничним виборчим комісіям, а також міським й посилковим управам, волосним народним (земським) управам. Головна комісія по справах виборів уряджувалася при Українській Центральній Раді та складалася з голови й 15 членів, обраних УЦР. Законом визначалися головні завдання та повноваження Головної комісії, окружних, повітових, міських комісій, виборчих дільниць.

Окреслено правила та порядок складання виборчих списків й додаткових списків; їх оприлюднення, строки та порядок розгляду скарг щодо цих списків. Визначено кількість кандидатів, порядок формування і подання кандидатських списків, строки їх подання та реєстрації. Конотовано оповіщення про проведення виборів, процедуру голосування, виборчі картки і конверти, порядок, час й години роботи виборчих комісій під час голосування; повноваження голів виборчих комісій.

Окреслено роботу окружних комісій, порядок підрахунку голосів та визначення кандидатів-переможців. Обраних кандидатів остаточно затверджувала Головна комісія у справах по виборах до Українських Установчих зборів.

Законом прописувалося обов’язкове забезпечення проведення виборів вільно, із додержання законності, без фальсифікацій та покарання за протиправні дії, що стосувалися процедури виборів. Вказувалося на джерела фінансування проведення виборчої кампанії (75% витрат поверталися з державного бюджету). Другий розділ закону окреслював порядок виборів в армії, на флоті та участь у виборах військових тилу у військових районах, округах та поза межами УНР.

Публікація Закону про вибори до Українських Установчих Зборів та дотичних матеріалів (Закон про вибори до Установчих Зборів Української Народної Республіки / Головна комісія по справах виборів до Українських Установчих зборів. Київ: Друк. Київ. губ. нар. управи, 1917. 48 с.)

Українська Центральна Рада. Документи і матеріали: у 2-х т. Т. 1 / Відповід. ред. В. А. Смолій. Київ: Наукова лумка, 1997. С. 413–432.
Дорошенко Д. Історія України 1917–1923 рр. Т. 1: Доба Центральної Ради. Ужгород, 1932.
Українські Установчі збори // Енциклопедія українознавства: у 11-ти т. Т. 9 / Гол. ред. В. Кубійович. Париж, Нью-Йорк, 1976.
Українські Установчі збори // Юридична енциклопедія: у 6-ти т. Т. 6 / Відповід. ред. Ю.С. Шемшученко. Київ, 2004.
Бойко О. Д. Українські Установчі збори // Енциклопедія історії України. Україна – українці. Кн. 2 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. Київ: Наукова думка, 2019.

Олександра Кудлай