Тимчасовий законопроект про флот Української Народної Республіки – нормативно-правовий акт, ухвалений Генеральним Секретаріатом Української Центральної Ради (УЦР) 29 грудня 1917 р. (11 січня 1918 р.) та затверджений УЦР 14 (27) січня 1918 р. Коротка преамбула документу обґрунтовує головні положення документу «подвигами й великими жертвами» українського народу протягом віків у справі охорони Чорноморського узбережжя, участю у створенні Чорноморського флоту, необхідністю гарантування політичних і економічних інтересів регіону, нагальною потребою у забезпеченні функціонування флоту та переважною більшістю українського населення на північному узбережжі Чорного моря.

Законом російський Чорноморський і транспортний флот оголошувалися флотом Української Народної Республіки (УНР), яка брала на себе обов’язки по охороні узбережжя й торгівлі на Чорному і Азовському морях. При демобілізації торгового флоту УНР мала узгодити його поділ з новоутвореними державами на Чорноморському узбережжі. Україна брала на себе утримання Чорноморського флоту і портів. З часу проголошення закону всі російські військові й торгові судна на Чорному та Азовському морях мали підняти прапор УНР.

Документом скасовувалася примусова служба на флоті – службовці кораблів, портів і морських військових установ на суходолі мали працювати за вільним наймом із підписанням контрактів щодо умов проходження служби, порушення якого каралося відповідно до закону про народну міліцію.

Прапором Українського військового флоту встановлювалося блакитно-жовте полотнище із зображенням на блакитному полі золотого тризубу з білим внутрішнім полем; прапором Українського торгового флоту – блакитно-жовте полотнище.

Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. У 2-х т. Т. 2. Київ: Наукова думка, 1997. С. 78–79.
ЦДАВО України, ф. 2203, оп. 1, спр. 3 б, арк. 3–3 зв.
Гриценко І. Український Державний Флот в 1917–1919 рр. Історія його становлення, військово-політичної боротьби та занепаду. Київ, 2015.

Олександра Кудлай