Територіальне представництво в Українській Центральній Раді від Ставропольської губернії

Рішенням Всеукраїнського національного конгресу 6–8 (19–21) квітня 1917 р. розроблено «схему виборів» членів Української Центральної Ради. За територіальним принципом представництва кожна губернія з українським населенням отримувала квоту від 1 до 4 представників. Ставропольська губернія отримала право на обрання одного члена Української Центральної Ради.

На конгресі члена Української Центральної Ради від Ставропольської губернії (як у випадку із іншими губерніями) обрано не було. За логікою тодішнього політичного процесу та аналогією з іншими губерніями, українська громада Ставропольщини мала обрати свого представника на Ставропольському губернському українському з’їзді або ж на засіданні Ставропольської губернської української ради. Наразі не віднайдено інформацію про такий з’їзд та діяльність такої організації.

Утім відомо, що діяла Ставрополь-Кавказька українська громада на чолі із П. Токаренком та О. Капельгородським та осередки «Просвіти».

Таким чином, українське населення Ставропольської губернії мало право обрати свого представника до Української Центральної Ради, однак невідомо, чи скористались ним.

Українська Центральна рада: Документи і матеріали. У 2 т. Т. 1: 4 березня – 9 грудня 1917 р. / Упорядн.: В. Ф. Верстюк (керівник), О. Д. Бойко, Ю. М. Гамрецький, Г. М. Михайличенко, А. П. Огінська, Т. С. Осташко, В. М. Устименко, Є. П. Шаталіна, О. Й. Щусь, Л. В. Яковлєва. Київ: Наук. думка, 1996. С. 59.
Нова рада. 1917. № 128. 2 вересня. С. 4.
Капельгородський П. В своїй хаті – чужа правда і сила і воля (спогади) // Літературний ярмарок. 1929. № 7. С. 107–131.

Віталій Скальський