УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА онлайн-енциклопедія
    • Про проєкт
      • Наша команда
      • Нам допомагають
      • Автори
      • Для авторів
    • Статті
    • Бібліотека
    • Контакти
    УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА онлайн-енциклопедія
    УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА онлайн-енциклопедія
    • Про проєкт
      • Наша команда
      • Нам допомагають
      • Автори
      • Для авторів
    • Статті
    • Бібліотека
    • Контакти

      Територіальне представництво в Українській Центральній Раді від Мінської губернії

      Рішенням Всеукраїнського національного конгресу 6–8 (19–21) квітня 1917 р. розроблено «схему виборів» членів Української Центральної Ради. За територіальним принципом представництва кожна губернія з українським населенням отримувала квоту від 1 до 4 представників. Мінська губернія отримала право на обрання одного члена Української Центральної Ради.

      На конгресі члена Української Центральної Ради від Мінської губернії (як у випадку із іншими губерніями) обрано не було. За логікою тодішнього політичного процесу та аналогією з іншими губерніями, українська громада Мінської губернії мала обрати свого представника на Мінському губернському українському з’їзді або ж на засіданні Мінської губернської української ради. Наразі не віднайдено інформацію про такий з’їзд та діяльність такої організації.

      Таким чином, українське населення Мінської губернії мало право обрати свого представника до Української Центральної Ради, однак невідомо, чи скористались ним.

      Українська Центральна рада: Документи і матеріали. У 2 т. Т. 1: 4 березня – 9 грудня 1917 р. / Упорядн.: В. Ф. Верстюк (керівник), О. Д. Бойко, Ю. М. Гамрецький, Г. М. Михайличенко, А. П. Огінська, Т. С. Осташко, В. М. Устименко, Є. П. Шаталіна, О. Й. Щусь, Л. В. Яковлєва. Київ: Наук. думка, 1996. С. 59, 233.
      Нова рада. 1917. № 21. 24 квітня. С. 2.

      Віталій Скальський

      Проєкт реалізується за підтримки
      Канадського інституту українських студій (з Меморіального фонду Михайла, Володимира та Олі Гальчуків)
      та Інституту історії України Національної академії наук України