УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА онлайн-енциклопедія
    • Про проєкт
      • Наша команда
      • Нам допомагають
      • Автори
      • Для авторів
    • Статті
    • Бібліотека
    • Контакти
    УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА онлайн-енциклопедія
    УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА онлайн-енциклопедія
    • Про проєкт
      • Наша команда
      • Нам допомагають
      • Автори
      • Для авторів
    • Статті
    • Бібліотека
    • Контакти

      Територіальне представництво в Українській Центральній Раді від Гельсінгфорса

      Рішенням Всеукраїнського національного конгресу 6–8 (19–21) квітня 1917 р. розроблено схему виборів членів Української Центральної Ради. За територіальним принципом представництва «малі українські колонії» отримували по 1 місцю. При цьому перелік таких колоній не було встановлено.

      На Всеукраїнському національному конгресі члена УЦР від Гельсінгфорса не обирали.

      Наприкінці квітня – на початку травня 1917 р. Крайова українська рада у Фінляндії обрала представниками до УЦР: від флоту – Письменного, Ассауленка та Костюшка та від армії – Певного та Гордовського.

      Утім, що схоже, що обраних не було визнано членами УЦР. Степан Письменний став членом УЦР як член УГВК, а Лука Костюшко – «від колоній». Про інших делегатів жодної інформації не виявлено.

      22 червня (5 липня) 1917 р. на засіданні УЦР вперше виступив представник від Гельсінгфорса Лука Костюшко. Він поінформував про український рух у Фінляндії, зокрема, українську демонстрацію, фінляндський обласний український з’їзд, заснування Української крайової ради у Фінляндії.

      Мандатна комісія УЦР 8 (21) серпня 1917 р. підтвердила членство в УЦР Луки Костюшка «від колоній». І водночас зафіксовано, що на VI сесії УЦР замість Луки Костюшка присутній його заступник Андрій Ковальський.

      Таким чином, членом УЦР від української колонії у Гельсінгфорсі був Лука Костюшко, а його заступником – Андрій Ковальський.

      Українська Центральна рада: Документи і матеріали. У 2 т. Т. 1: 4 березня – 9 грудня 1917 р. / Упорядн.: В. Верстюк (керівник), О. Бойко, Ю. Гамрецький, Г. Михайличенко, А. Огінська, Т. Осташко, В. Устименко, Є. Шаталіна, О. Щусь, Л. Яковлєва. Київ: Наукова думка, 1996. С. 64, 112–113, 239, 241.
      ЦДАВО, ф. 1076, оп. 3, спр. 14, арк. 126–127зв., 129–132.

      Віталій Скальський

      Проєкт реалізується за підтримки
      Канадського інституту українських студій (з Меморіального фонду Михайла, Володимира та Олі Гальчуків)
      та Інституту історії України Національної академії наук України