УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА онлайн-енциклопедія
    • Про проєкт
      • Наша команда
      • Нам допомагають
      • Автори
      • Для авторів
    • Статті
    • Бібліотека
    • Контакти
    УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА онлайн-енциклопедія
    УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА онлайн-енциклопедія
    • Про проєкт
      • Наша команда
      • Нам допомагають
      • Автори
      • Для авторів
    • Статті
    • Бібліотека
    • Контакти

      Представництво в Українській Центральній Раді від Польської партії соціалістичної-революційної фракції

      З-поміж польських політичних партій в Наддніпрянській Україні Польська партія соціалістична – революційна фракція однією з перших заявляла про готовність брати участь в формуванні польського представництва в УЦР. Цьому чинили спротив Польська партія соціалістична – лівиця та Польська демократична централь на Україні, які хотіли між собою розділити виділені польському представництву 20 місць членів УЦР.

      Конфлікт було вирішено лише після розгляду на засіданні Комітету УЦР 1 (14) серпня 1917 року скарги Конрада Лукашевіча. Рішенням Комісії в справах поповнення УЦР від 2 (15) серпня 1917 року представникам партії було надано 5 місць в пленумі УЦР. 5 (18) серпня 1917 року мандатна комісія УЦР зареєструвала єдиного представника партії – Конрада Лукашевіча.

      Згодом до пленуму УЦР також увійшли Казімєж Домославскі, Владислав Корсак, Антоні Хлопіцкі, Владислав Чижевскі. Майже всі вони не брали помітної участі в роботі УЦР, оскільки належали до активу київських осередків «Корпорації» та Польської організації військової.

      14 (27) листопада 1917 року представництво партії, завдяки підтримці українських соціалістів-революціонерів, отримало вакантне місце у Комітеті УЦР (Владислав Корсак, можливо першим цю посаду тимчасово обіймав Конрад Лукашевіч).

      Представництво партії було єдиним з-поміж усіх представлених в УЦР партій національних меншин, котре беззастережно підтримало проголошення ІІІ та IV Універсалів. Після арешту 16 (29) січня 1918 року групи лівих українських соціалістів-революціонерів в залі засідань УЦР представництво партії на знак протесту проти «насилля над парламентом» припинило участь у роботі УЦР. Згодом це рішення Казімєж Домославскі назвав «поспішним і легковажним».

      Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. У 2 т. Т. 1: 4 березня – 9 грудня 1917 р. / Упорядн.: В. Ф. Верстюк (керівник) та ін. Київ: Наукова думка, 1996. С. 211, 212, 233, 241, 546, 570.
      Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. У 2 т. Т.2: 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. / Упорядн.: В. Ф. Верстюк (керівник) та ін. Київ: Наукова думка, 1997. С. 102.
      Domosławski K. Udział P.P.S. w życiu państwowem Ukrainy w latach 1917–1918 // W trzydziestą rocznice. Księga pamiatkowa P.P.S. – Warszawa: Nakładem spółki nakładowo-wydawniczej “Robotnik”, 1923. S. 251–252.

      Максим Потапенко

      Проєкт реалізується за підтримки
      Канадського інституту українських студій (з Меморіального фонду Михайла, Володимира та Олі Гальчуків)
      та Інституту історії України Національної академії наук України