Представництво в Українській Центральній Раді від Польської партії соціалістичної – лівиці

З-поміж польських політичних партій в Наддніпрянській Україні Польська партія соціалістична (лівиця) однією з перших заявляла про готовність брати участь в формуванні польського представництва в УЦР. Завдяки підтримці і лобіюванню Бунду було сформовано найбільше представництво з-поміж польських політичних партій.

11 (24) липня 1917 року до складу Комітету УЦР увійшов Вітольд Матушевскі (заступник Болеслав Івінські). Рішенням Комісії в справах поповнення УЦР від 2 (15) серпня 1917 року представникам Польської партії соціалістичної (лівиця) надавалося 7 місць. Усі вони були заповненні 5 (18) серпня 1917 року, на момент відкриття VI сесії УЦР.

Членами УЦР від партії були Теодор Дурач, Болеслав Івинскі, Левінскі, Вітольд Матушевскі, Ян Руткевіч (Рудкевич).

Після більшовицького перевороту у Петрограді в партії посилюється ліве крило на чолі з Болеславом Івинським, яке, в знак солідарності із фракцією більшовиків, оголосило про вихід представництва партії зі складу УЦР. Новий представник партії в Комітеті УЦР – Левінські з цим рішенням не погодився, вийшов зі складу київської секції партії й продовжив роботу в УЦР. Він привітав проголошення ІІІ Універсалу, особливо ж його положення щодо майбутньої аграрної реформи.

В другій половині грудня 1917 року він також заявляв, що незважаючи на те, хто прагнув би «збройною силою завести на Україні свій лад, ППС буде з українцями». Левінскі мав сумнівні повноваження, оскільки всі ці його заяви йшли врозріз із постановами харківської конференції Польської партії соціалістичної – лівиці (20–22 грудня 1917 року (2-4 січня 1918 року)). У них між іншим зазначалося, що «боротьба  з націоналізмом, боротьба з політикою Центральної ради … має бути головним завданням моменту».

Манусевич А. Польские интернационалисты в борьбе за победу Советской власти в России. Москва: , 1965. С. 314.
Народна воля, 1917, 19 грудня (1 січня). С. 2.
Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. У 2 т. Т. 1: 4 березня – 9 грудня 1917 р. / Упорядн.: В. Ф. Верстюк (керівник) та ін. Київ: Наукова думка, 1996. С. 233, 240–241, 398.
Archiwum Akt Nowych, sygn. 14/VIII-6, k. 52.

Максим Потапенко