Представництво в Українській Центральній Раді від студентства
Серед засновників Української Центральної Ради були представники студентів. Однак, квота студентського представництва не була регламентована.
На засіданні УЦР 31 березня 1917 року «представник студентів» запропонував винести на розгляд Всеукраїнського національного конгресу резолюцію про війну. Після дебатів цю пропозиції відхилено.
На Всеукраїнському національному конгресі 6‒8 (19‒21) квітня ухвалено надати студентам 5 місць у складі новообраної УЦР. Ними стали Андрій Полонський, Н.Самойлович, Журавель, Михайло Єреміїв та Василь Бойко.
22 квітня (5 травня) 1917 року Василь Бойко оголосив на засіданні другої сесії Української Центральної Ради про здійснені перевибори студентських представників. Ними стали Юліан Охримович, Олександр Севрюк, Микола Салтан та Микола Чечель, а кандидатами у члени УЦР Андрій Полонський та Григорій Саливон. Ймовірно, ці перевибори відбулись на ІІІ всеукраїнській студентській конференції, що відбулась у Києві 20‒23 квітня (3‒6 травня).
До серпня 1917 року Юліана Охримович в якості дійсного члена Центральної Ради змінив Андрій Полонський.
Усі представники студентства приєдналися до фракції УПСР.
Микола Чечель двічі обирався секретарем УЦР (з 27 червня (10 липня) і щонайменше до листопада та з 1 (14) лютого 1918 року).
Представники студентства ставали членами Малої Ради: Микола Чечель (як секретар УЦР), Олександр Севрюк (як член фракції УПСР, з 10 (24) серпня), Олександр Салтан (як член фракції УПСР, з листопада).
Кількаразово студентські депутати були заступниками членів Малої Ради: Олександр Севрюк заступав члена Комітету УЦР Бігуна на екстреному засіданні Комітету Центральної Ради 27 липня (9 серпня) 1917 року та члена Малої Ради від УПСР Кузьму Коржа на засіданні Малої Ради 1 (14) серпня 1917 року; Олександр Салтан на засіданні Комітету Центральної Ради 27 липня (9 серпня) та на засіданні Малої Ради 1 (14) серпня був заступником члена Комітету УЦР від УПСР Кіндрата Букші.
Григорій Саливон (з 17 (30) травня) та Микола Чечель (до 27 червня (10 липня)) працювали на технічних посадах при УЦР: завідувачем друкарнею та помічником завідуючого секретаріатом відповідно.
Члени УЦР від студентів працювали у ряді комісій: з розслідування «справи Степаненка» (Олександр Севрюк), комісії законодавчих внесків (Олександр Севрюк, Олександр Салтан) та комісії УЦР по Установчих Зборах (Олександр Севрюк), по складанню проєкут автономії України (Микола Чечель), комісії для оголошення Універсалу населенню Києва (Микола Чечель), комісії для вироблення вказівок Генеральному секретаріатові у військовій справі (Микола Чечель).
Також їх залучали до зовнішньополітичної діяльності. Олександр Севрюк був членом мирної делегації на переговорах у Бересті з державами Четвертного союзу та у Бухаресті на переговорах з Румунією. Його підпис стоїть під Берестейським мирним договором.
Микола Чечель був делегатом УЦР на Демократичній нараді у Петрограді. Олександр Севрюк входив до складу Крайового комітету з охорони революції від УЦР, обирався делегатом української репрезентації на З’їзд народів.
Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. У 2 т. Т. 1: 4 березня – 9 грудня 1917 р. / Упорядн.: В. Ф. Верстюк (керівник) та ін. Київ: Наукова думка, 1996. С. 45, 52, 60, 64, 67, 88, 82, 137, 155, 198, 208, 334, 359; Т. 2: 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. / Упорядн.: В. Ф. Верстюк (керівник) та ін. Київ: Наукова думка, 1997.С. 13, 192.
Український національно-визвольний рух. Березень–листопад 1917 року: документи і матеріали / упоряд.: В. Верстюк (керівник) [та ін.]. Київ: Видавництво Олени Теліги, 2003. С. 215.
Кудлай О. Українська Центральна Рада. Протоколи ІІ–ІV сесій. Документи. (Квітень–жовтень 1917 р.). Київ: Інститут історії України НАН України, 2015. С. 53–54.
Віталій Скальський
