Представництво в Українській Центральній Раді від селян (Всеукраїнської ради селянських депутатів)

На Всеукраїнському національному конгресі 6–8 (19–21) квітня 1917 року селянським спілкам було виділено 5 місць у складі новообраної Української Центральної Ради. Представниками Селянської спілки стали Володимир Коваль, Тихін Осадчий, Йосип Сніжний, Микола Стасюк та Андрій Сербиненко.

1 (14) червня Володимир Винниченко на засіданні IV сесії УЦР висловив пропозицію включити Всеукраїнську раду селянських депутатів до складу УЦР, якщо таку раду оберуть на І всеукраїнському селянському з’їзді, який відбувається у ті ж дні.

На І Всеукраїнському селянському з’їзді було обрано тимчасовий Центральний комітет Української селянської спілки (7 – з Києва та 8 – по одному від губерній) та Всеукраїнську раду селянських депутатів (по 2 депутати від кожного повіту).

Також делегати з’їзду підтримали озвучену Ісаком Пугачем ідею включити Всеукраїнську раду селянських депутатів та ЦК Селянської спілки в склад УЦР.

Члени Всеукраїнської ради селянських депутатів (72 особи) та ЦК Селянської спілки (15 осіб) вперше взяли участь у засіданні УЦР ввечері 2 (15) червня.

З попереднього складу селянського представництва в УЦР Андрій Сербиненко більше не згадується у протоколах УЦР. Володимир Коваль надалі у протоколах згадується як член Української трудової партії, а Йосип Сніжний спочатку як «р.д.», а пізніше теж як «трудовик». Ймовірно, після втрати мандатів «від селянства» вони були представниками трудової партії.

Депутатами Центральної Ради від Всеукраїнської ради селянських депутатів стали:

Центральний комітет Селянської спілки:
Бабич Борис;
Винниченко Володимир;
Висоцький Зіновій;
Гаркуша Макар;
Діденко Іван;
Заливчий Андрій;
Ковалевський Микола;
Левицький Андрій;
Мартос Борис;
Матюшенко Володимир;
Осадчий Тихін;
Пугач Ісаак;
Стасюк Микола;
Степаненко Аркадій;
Христюк Павло.

Всеукраїнська рада селянських депутатів:
Артюх Андрій;
Бабенко Іван;
Бабич Борис;
Багрій Карпо;
Балла Михайло;
Баніта Григорій;
Белебеха Федір;
Білик Микола;
Блонський Петро;
Боб Іван;
Богацький Пантелеймон;
Бойко Платон;
Бондаренко Дмитро;
Бондаренко Іван;
Бондаренко Семен;
Брусило Йосип;
Букша Кіндрат;
Буланчук Денис;
Бурлюк Павло;
Буцький Яків;
Вашай Антон;
Вдовиченко Олексій;
Велигодський Петро;
Величко Мефодій;
Висоцький Зіновій;
Волощук Андріян;
Боронець;
Гавриленко Юхим;
Гайдук Артем;
Галькер Лука;
Гарачук Григорій;
Гармаш Євтихій;
Герасимчук Іван;
Гнатовський Юхим;
Гончарук Григорій;
Грищенко Маркіян;
Діденко Іван;
Довгий Іван;
Довгорученко;
Жуків Леонід;
Журик Микола;
Згрівець Тимофій (у багатьох публікаціях це прізвище перекручене як «Завірець»);
Захарчук Кіндрат;
Зіновій Яків;
Ільченко Олександр;
Кіяниця Максим;
Кладницький Василь;
Коваленко Макар;
Ковалів Володимир;
Ковалів Іван;
Ковчан Ананій;
Коломієць Олександр;
Кондратюк Максим;
Копитець Федір;
Косицький Іван;
Котляр Олекса;
Кривоший Федір;
Куличенко Яків;
Курасов Михайло;
Лісовий Прокіп;
Ляценко (варіант – Дященко) Федір;
Майстренко Павло;
Майстро Іван;
Макаренко Кузьма;
Манько Демид;
Марценюк Трохим;
Марченко Максим;
Маслій Онуфрій;
Масовець Іван;
Матвієнко Іван;
Мачушенко (різночитання – Мачуженко) Володимир;
Маншичев (Маничев) Пантелій (Пантелим);
Миколайчук Іван;
Михайленко Павло;
Місевич Костянтин;
Мовчанюк Каленик;
Моренець Іван;
Мудряк Андрій;
Мурлян Дмитро;
Невгад Іван;
Немудрий Василь;
Німченко Іван;
Носилевський Іван;
Одинець Сергій;
Онипко Борис;
Осадчий Тихон;
Осипів Михайло;
Осипчук Митрофан;
Ощанівський Василь;
Павленко Павло;
Павличенко Тимофій;
Пальківський Тимофій;
Панченко Логвин;
Помазан Василь;
Пономаренко Федір;
Прохоренко Іван;
Проява Опанас;
Пустовій (Пустовой) І.(?);
Рижій Іван;
Рогозинський Григорій;
Романенко Хома;
Руденко Ларіон;
Рудий Федір;
Рудик Роман;
Савленко (Савченко);
Сагайдак Степан;
Семеняга Тимофій;
Сергієнко Григорій;
Сивокінь Василь;
Слюсаренко Микола;
Соболів Кузьма;
Сотник Павло;
Стецюк Аврам;
Терещук Матвій;
Тимофієнко Олександр;
Турбаба Василь;
Федина Овсій;
Федорушко Петро;
Хвиленко Захарій;
Химерик Василь;
Циба Іван;
Черановський Маркіян;
Черешнюк Михайло;
Черниця Лаврентій;
Чеботар Микита;
Шапаренко Андрій;
Шеремета Іван;
Шаровський Василь;
Швед Василь;
Швець Федір;
Шелудько Ларіон;
Шепелев Василь;
Яременко Ничипір;
Яценко (Ященко) Максим.

При включенні членів Всеукраїнської ради селянських депутатів до УЦР шестеро осіб отримали повторний мандат. Володимир Винниченко отримав другий мандат, адже він уже був членом УЦР, обраним на Всеукраїнському національному конгресі. Павло Христюк з 8 (21) квітня 1917 року був членом УЦР від УПСР, з 2 (15) червня також отримав мандат як член ЦК Селянської спілки.

Іван Діденко, Борис Бабич та Тихін Осадчий отримали по два мандати – як члени ЦК Селянської Спілки та як делегати Радомисльського повіту Київської губернії, Новоград-Волинського повіту Волинської губернії  та Конотопського повіту Чернігівської губернії відповідно у Всеукраїнській раді селянських депутатів. Усі вони невдовзі склали свої мандати від повітів.

Микола Ковалевський склав свій мандат члена УЦР від Полтавської губернії за територіальним представництвом і залишився членом УЦР від ЦК Селянської спілки.

Мандатна комісія УЦР зафіксувала 8 (21) серпня квоту для представників Всеукраїнської ради селянських депутатів у числі 212 депутатів, з них – обрано лише 149.

До 8 (21) серпня Володимира Винниченка (у якого залишився мандат від Всеукраїнського національного конгресу та Всеукраїнської ради військових депутатів) та Зиновія Висоцького (який отримав мандат від Всеукраїнської ради робітничих депутатів) замінили Гнат Михайличенко та Антін Онищенко.

Впродовж червня – початку серпня 1917 року на повітових та губернських селянських з’їздах відбувалось переобрання та дообрання членів Всеукраїнської ради селянських депутатів, що ставали членами УЦР.

З числа членів УЦР від селянства у цей час вибули:
Дмитро Бондаренко;
Семен Бондаренко;
Зиновій Висоцький;
Боронець;
Григорій Гарачук;
Юхим Гнатовський;
Довгорученко;
Василь Кладницький;
Макар Коваленко;
Володимир Ковалів;
Іван Ковалів;
Федір Кривоший;
Михайло Курасов;
Володимир Мачушенко (різночитання – Мачуженко);
Іван Моренець;
Іван Німченко;
Іван Носилевський;
Пустовій (Пустовой) І.(?);
Савленко;
Василь Турбаба;
Андрій Шапаренко;
Іван Шеремета;
Василь Шепелєв.

Впродовж того ж часу членами Всеукраїнської ради селянських депутатів, а відтак, і членами Центральної Ради стали:
Іван Бабенко;
Михайло Василенко;
Іван Гавриленко;
Корній Гуленко;
Євген Давидчук;
Прокіп Захаров;
Роман Ілляшенко;
Іван Карабут;
Григорій Касіка;
Петро Клунний;
Петро Кривда-Соколенко;
Авксентій Мельник;
Василь Михайлець;
Петро Пархоменко;
Грицько Патерило;
Гнат Приходнюк;
Ісак Пугач (вдруге отримав мандат, перший раз – як член ЦК Селянської Спілки);
Парфен Саморуха;
Гнат Сеньків;
Євген Мойсеєнко;
Тиміш Степаненко;
Олександр Хоменко;
Тадей Чернопищук;
Василь Чубар;
Кузьма Якут;
Федір Ященко.

У подальшому також зафіксовано, що членами Всеукраїнської ради селянських депутатів, а, відтак, Української Центральної Ради був Олекса Михайлович Тесля від Зіньківського повіту. Інші зміни у складі селянського представництва в Центральній Раді не відслідковано.

Фракційна приналежність членів УЦР від селян невияснена, хоча серед них помітна велика кількість членів УПСР.

Щонайменше двоє членів УЦР від селян вибули зі складу через власну смерть: Ісак Пугач був убитий більшовиками у Києві 26 січня (8 лютого) 1918 року, а Корній Гуленко – під час заворушень в околицях рідного села у березні 1918 року.

Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. У 2 т. Т. 1: 4 березня – 9 грудня 1917 р. / Упорядн.: В. Ф. Верстюк (керівник) та ін. Київ: Наукова думка, 1996. С. 99, 235–236.
Вісти з Української Центральної Ради, 1917. № 20–21, листопада. С. 8.
Народна воля, 1917, № 26, 4 (17) червня, С. 2–3.
Кудлай О. Українська Центральна Рада. Протоколи ІІ–ІV сесій. Документи. (Квітень–жовтень 1917 р.). Київ: Інститут історії України НАН України 2015. С. 96–100.
Народна воля, 1917. № 26, 4 червня. С. 2.
Хміль I. В. Перший Всеукраїнський селянський з’їзд (28 травня – 2 червня 1917 р.). Iсторичні зошити, 1992. № 4. С. 30–34.

Віталій Скальський