Декларація Генерального Секретаріату 29 вересня 1917 року – програма роботи Генерального Секретаріату, виконавчого органу Центральної Ради, ухвалена Малою Радою 29 вересня (12 жовтня) 1917 року.

Документ визначив Генеральний Секретаріат вищим органом влади в Україні, затвердженим Тимчасовим урядом і відповідальним перед УЦР, що входить «у тісні державно-правові відносини до найвищих органів влади Всеросійської республіки» та розробляє норми компетенції кожного генерального секретарства.

У Декларації наголошувалося на головній платформі діяльності Генерального Секретаріату – досягнення Україною статусу «рівноправного державного тіла в федеративній республіці Росії» із забезпеченням українському народові «державного права на його землі». Вказувалося на розробку Центральною Радою проекту статуту автономії України для внесення на розгляд Українськими і Всеросійськими Установчими зборами; наміри взяти участь у майбутній мирній конференції, розробку проекту закону про вибори до Українських Установчих зборів.

Декларувалося створення Економічного комітету для регулювання промисловості і торгівлі, порядкування постачанням продуктів й поліпшення економічного життя краю.

Докладно визначалися завдання генеральних секретарств. Секретарство внутрішніх справ мало рішуче боротись з безладом та «контрреволюційними замахами» шляхом організації самооборони; розробити законопроект про «Вільне козацтво», яке перебуватиме у розпорядженні органів місцевого самоврядування. До його компетенції належали справи демобілізації (створювався демобілізаційний відділ), виборів до Всеросійських Установчих зборів (виборче бюро) та розвитку місцевих органів влади.

Другим за важливістю документ визначив земельне питання. Секретарству земельних справ доручалася розробка плану земельної реформи для його внесення на розгляд Українських й Всеросійських Установчих зборів. Мав зосередити увагу на порядкуванні земельних відносин через земельні комітети; виробленні плану лісоводства, охороні лісів та інших природних багатств України.

Секретарство фінансів зобов’язувалося працювати у напрямку децентралізації «спільнодержавних і спеціально-місцевих українських фінансів», підвищення доходів України; підготовки законопроекту про Національний український банк та Український народний банк. Секретарство праці – проводити послідовну робітничу політику й політику соціального захисту у співпраці з робітничими організаціями; заснувати мережу бірж праці на чолі з крайовою біржою. У сфері освіти – вироблення проекту «нової по змісту і по формі школи на Україні» з урахуванням потреб національних меншин. Оголошувалися плани відкриття Педагогічної академії у Києві  та низки народних університетів.

Генеральне секретарство міжнаціональних справ мало забезпечувати загагальні права народів в громадянських і політичних відносинах, утворювати нові й підтримувати діючі національні організації, захищати інтереси України поза її межами, заснувати інформаційний відділ для широкого інформування громадськості про національне життя в Україні.

Декларація вказувала на складності організаційного періоду в діяльності Генерального Секретаріату, що посилювалося обмеженнями його компетенції «Інструкцією» Тимчасового уряду. Повідомлялось про підготовку проектів створення секретарств у справах продовольчих, судових, військових, шляхів, пошти і телеграфу. Наголошувалася необхідність скасування обмеження території України, що підлягала юрисдикції Генерального Секретаріату.

Українська Центральна Рада. Документи і матеріали: у 2-х т. Т. 2 / Відповід. ред. В. А. Смолій. Київ: Наукова думка, 1997. С. 323–327.
Нариси історії Української революції 1917–1921 років: у 2-х кн. Кн. 1 / Ред. колегія: В. А. Смолій (гол.). Г. В. Боряк, В. Ф. Верстюк та ін. Київ.: Наукова думка, 2011.
Верстюк В. Ф. Українська Центральна Рада. Київ, 1997.

Олександра Кудлай