Канцелярія Української Центральної Ради – допоміжний внутрішній орган Української Центральної Ради для технічного забезпечення її діяльності.

Згідно зі Статутом канцелярія УЦР складалася з директора, помічника директора та шести відділів:

• загального (підвідділи: канцелярія, стенографічний, особового складу, адресно-інформаційне бюро, експедиція);
• кодифікаційного і видавничого (підвідділ редакція «Вістей з Української Центральної Ради»);
• бухгалтерії;
• бібліотеки;
• господарського (підвідділи: гараж, друкарня);
• комендатури.

Штатний розпис передбачав 80 посад з річним бюджетом 406800 карбованців. Співробітники канцелярії вважалися державними службовцями, окрім вільнонайманих працівників.

На час більшовицького захоплення Києва у лютому 1918 року тимчасово припиняла свою роботу. Окремі працівники виїхали зі столиці разом з керівництвом та членами УЦР. Регулярну роботу відновлено 7 березня 1918 року.

Станом на квітень 1918 року посади обіймали:

• керівництво: Андрій Яковлів (директор), Юрій Ковалевський (помічник директора);
• загальний відділ: Мефодій Гордієвський (завідувач), Василь Митчин (діловод), Марія Полторацька, Лідія Брояківська, Адріян Леонтович (усі – канцелярист(к)и), Олександра Лукинюк (друкарка);
• стенографічний відділ: Іван Леонтович (завідувач), Федір Пришляк, Любов Савченко, Володимир Алтуїв, Зінаїда Пройніцька, Петро Кабаровський (усі – стенографи), Степан Середяк, Марія Коваленкова, Теодор Бей, Тамара Горбунова (усі – друкарки);
• персональний (особового складу) відділ: Іван Крамаренко (завідувач), Володимир Онуферко (діловод), Лідія Книшева, Марія Малодід (обоє – канцеляристки), Іван Косимін (перекладчик);
• адресне і інформаційне бюро: Ніна Онацька, Марія Демяненко, Софія Снеховська, Ірина Олексієнко (усі – канцеляристки), Марія Зуєва (друкарщиця);
• експедиція: Василь Русенко, Єлизавета Любинська, Ігнат Зубрицький, Надія Верпета (усі – канцелярист(и)ки);
• кодифікаційний відділ: Євген Галаневич (завідувач), Мартин Коцюба (в.о.діловода), Осип Зафійовський, Марія Саєнко, Іван Олійник, Палазя Мандя, Параска Ксензенко (усі – канцелярист(и)ки); Ольга Приврадська, Богуміла Закржевська (друкарки);
• редакція «Вістей з УЦР»: Михайло Єреміїв (редактор), Дмитро Сумневич (секретар), Оксана Хрістєва (канцеляристка);
• бухгалтерія: Василь Жидачівський (завідувач), Павло Гайдучек, Павло Миколаєць, Володимир Єліян, Федір Іванько (усі – рахівники); Грицько Пилипів (скарбник);
• бібліотека: Осип Гермайзе (бібліотекар), Олена Шраг-Чудновська (помічник бібліотекаря), Віра Полонська-Онацька, Ірина Виноградова, Марія Бакало (усі – канцеляристки), Олена Рауш (в.о.перекладчиці);
• господарчий відділ: Дмитро Боронило (завідувач), Ілія Глянько/Гланець (помічник завідувача), Кость Бугаєць (рахівник), Митрофан Журавель (доглядач за приміщенням), Олександр Верховський (доглядач за гуртожитком);
• гараж: Олександр Коночад (завідувач), Євген Божинський-Божко (помічник завідувача), Іван Трипольський (рахівник);
• комендатура: Грицько Штохман (в.о.коменданта), Микола Ковалевський (помічник коменданта), Микола Новіков (канцелярист).

Також функціонував не передбачений штатним розписом умовний секретаріат Голови УЦР, у якому працювали Федір Калинович (секретар Голови), Павло Козійчук (канцелярист), Роман Волинець (завідувач архіву), Катерина Люблинська (друкарка), Микола Дзюбенко (друкарщик), Олекса Рибка (шапірографіст).

В канцелярії як вільнонаймані також працювали:

• машиніст Богдан Бейовський;
• посильні Василь Старосільський, Михайло Позлацаний, Яків Криводуб, Данило Рожнятовський, Василь Овечкін, Павло Пахтієнко, Михайло Полонський, Кузьма Матвійчук, Максим Кочук, Петро Авраменко, Семен Якушенко;
• водії Федір Решетніков, Іван Кожемяка, Антін Гілета, Степан Дердюк, Іван Антоненко, Леонід Аронов, Олександр Бікс, Степан Янчан(?), Владислав Костанчик, Борис Германський, Еміліян Мілевський, Олександр Максай, Євтихій Лазаренко;
• помічники водіїв Володимир Бок, Олександр Бочаров, Сергій Скляренко, Едмунд Терліковський, Кароль Едліновський, Олександр Кіреєв, Василь Ватульєв;
• мотоциклісти Микола Петровський, Франек Сінкевич, Дмитро Турко (Турков);
• «хлопець при гаражі» Володимир Власов;
• службовиця при гуртожитку Єлизавета Крюк;
• «стопники» Томаш Гаєвський та Сергій Попов;
• двірник Станіслав Піньонжек;
• столяр Петро Рогаляк/Загаляк,
• механік Яків Сінкевич;
• чорноробочі Феодосій Мацієвський, Андрій Хмилярський, Антон Токарєв, Іван Вілько, Осип Квіщинський, Юхим Мирошник, Петро Мороз, Михайло Самарін, Олександр Денисюк, Кіндрат Товкач, Юхим Ракотянський, Грицько Сірук;
• слюсарі Тома Гаєвський та Дмитро Бороздин;
• сторожа Денис Пустовойтенко, Дмитро Шилинко, Фока Павленко;
• швейцари Яків Новохацький, Іван Майданиченко, Іван Іванів, Антін Ясінський, Остап Кмець, Василь Сорока, Євфим Паламарчук, Костянтин Лискавчук, Гриць Залізний, Микола Москаленко, Кирило Позлацаний, Микита Чумак-Білоус, Дем’ян Дульський, Віктор Будаєв;
• телефоністи Степан Мартинюк, Іван Стельмах, Борис Радоський, Павло Лубенець;
• електромеханік Андрій Кравченко;
• завідувач буфетом Віктор Єлішкевич;
• помічник завідувача буфетом Прокіп Сірук;
• кухарі Іван Джурин, Мойсей Літвіненко, Іван Андрущенко;
• буфетчиці Марія Августинович, Фіофіла Ходкевич, Юлія Дремова, Наталка (?) Гуде, Олена Цвечек, Юлія Кардасевич;
• посудомийки Олександра Алнашова (?), Дарія Лаврукова, Маргарита Коваленко, Анна Бабенко.

Після Гетьманського перевороту в.о. директора став Євген Галаневич. За рішенням уряду від 17 травня 1918 року канцелярія УЦР ліквідована. Усі співробітники були звільнені з 1 липня 1918 року.

Андрій Яковлів.
Директор канцелярії УЦР.
ЦДАВО України. Ф. 3859. Оп. 2. Спр. 53. Арк. 15

Федір Калинович.
Секретар Голови УЦР.
З фондів Історико-меморіального музею Михайла Грушевського

Газетне оголошення про вакансії у канцелярії УЦР. Нова рада, 1918, № 56, 12 квітня, С. 4

Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, ф. 27, оп.17ос., спр.496, арк. 2.; ф. 1115, оп. 1, спр. 2, арк. 30-31; спр. 73, арк. 19, 20-21, 24-25, 42-49, 64-66, 88-90, 129-136, 149-150.
Нова рада, 1918, № 28, 7 березня, С.3.; № 80, 19 травня, С. 3.

 Віталій Скальський